Івано-Франківськ :: відпочинок, розваги, спорт

Виставкою-конкурсом різдвяної атрибутики, що відкрилася минулої п'ятниці в науково-методичному центрі культури Прикарпаття, в Івано-Франківську розпочався цикл акцій з нагоди Різдва і Нового року.

Сухе словосполучення „різдвяна атрибутика" аж ніяк не передає яскравого різноманіття виставки. Легкі солом'яні павуки (маленькі, сантиметрів по двадцять, і велетенські, завдовжки більше метра, „кількаповерхові", прикрашені кольоровими намистинами і червоними стрічками) - надчутливі прикраси крутилися й гойдалися, вловлюючи найслабші потоки повітря від захоплених вигуків глядачів. Для тих, хто не знає: павук, різдвяний символ, не схожий на шестиногу істоту, віддалено нагадує павутину, щоправда багатошарову, сплетену з об'ємних геометричних фігур - ромбів і трикутників. Для наших прадідів павук символізував світобудову. Дуже давня нетипова легенда розповідає, що саме павук „заснував" світ. Власне з цим мітом етнологи пов'язують народний звичай майструвати із соломи павука і в надвечір'я перед Різдвом підвішувати його у хаті над святковим столом. Від теплого духу свічі павук „оживав", „ворушився".

Та головним символом Різдва і всіх свят різдвяно-новорічного циклу завжди був дідух. Та що там був - залишається! Адже обласний конкурс, на який представили свої роботи майстри декоративно-ужиткового мистецтва, учні та викладачі районних Шкіл мистецтв, гуртківці Будинків культури з трьох етнографічних регіонів Прикарпаття - Бойківщини, Покуття й Опілля - демонстрував, що традиція є живою. Дідух, святковий сніп збіжжя, символ духу роду, втілення родючості, як і сто, і двісті років тому, нині прикрашає оселі селян і все частіше з'являється у міських помешканнях. Щоправда, час змінив дідуха. Він перестав бути просто снопиком, уквітчаним безсмертниками й пахучим васильком, - змінив форму, перевитий виплетеними зі збіжжя косами, шнурами, декоративними стрічками, став уже мистецьким витвором, хоч і не втратив свого первісного значення оберегу.

Оригінально потрактував образ „правічного Діда" Василь Хромишин, майстер з різьби по дереву, вчитель Школи мистецтв із села Тисів Долинського району. „Я вже третій рік беру участь у конкурсі, - розповів пан Василь. - Першою моєю роботою був класичний сніп: добірна солома і збіжжя, гарно укладені, гарно зв'язані. За „пояс" дідухові були вкладені ложки - це така наша місцева традиція після вечері затикати їх за перевесло, щоби дідух не був голодний, як і ті, що їх у хаті на вечері не було. Тепер я вирішив утілити в дідусі образ доброго дідугана. Зв'язав докупи солом'яні снопи, зодяг у кожух, голову виліпив з тіста, вуса й бороду зробив із лляних очосів, очі - з квасолин. Вдягнув у капелюх. Здається, симпатичний і веселий. А вам як?" Майстер виявився такої ж вдачі: запевняв усіх присутніх, що в кишеню дідові, де спеціально прорізана дірочка, треба конче копійчину кинути - щоби свята гарно пройшли.

Перейняти інші веселощі і самим спробувати їх втілити запропонували відвідувачам виставки школярки із села Задубрівці Снятинського району. Там заведено вітати кожну хату, в якій колядується, колядником - букетиком зі збіжжя. До п'яти-семи колосків додають гілочку васильку й велику квітку безсмертника, перевивають „ніжку" косичкою з соломи і зв'язують червоною стрічкою - колядничок готовий. Такі „маленькі дідушки" від колядників господині бережуть до Йордана і використовують як кропила.

А напередодні Старого Нового року на Снятинщині зазвичай ворожать. Найменші діти в родинах збирають мішечки з бичками і обходять із ними всіх родичів. Бички - символи долі, всього їх є 24. Господарі мусять „насліпо" витягнути якийсь предмет із торбинки і подякувати за прогноз на майбутній рік солодощами чи грошима. Два патички, зв'язані докупи, - „баба й дідо" - означають злагоду в родині. „Драбинка" - успіх у справах. Є „молодий і молода" - на шлюб, „вулики" - на плодючість. Але стережіться, якщо вихопили „качалочку" - жінка в хаті верховодити буде. Як хочете більше дізнатися і більше побачити, не гайте часу - шукайте виставку на Незалежності, 12.

Наталія КУШНІРЕНКО
Галицький кореспондент